Висвітлено деякі концептуальні підходи та принципи психології реклами.

Освещены некоторые концептуальные подходы и принципы психологии рекламы.

Some conceptual approaches and principles of psychology of advertising, to which it is desirable to listen.

Висвітлено теоретико-методологічні засади ергоекономіки, визначено показники процесу трудової діяльності. Розглянуто основні психологічні чинники, які необхідно враховувати під час вирішення завдань удосконалення систем людина - машина - середовище. Викладено методи аналізу та синтезу діяльності оператора. Розглянуто принципи розподілу й узгодження функцій у людино-машинних системах, а також між фахівцями-операторами. Встановлено загальні ергономічні вимоги до технічних засобів діяльності. Висвітлено питання забезпечення комфортних умов зовнішнього середовища, охарактеризовано засоби захисту від впливу шкідливих чинників у процесі здійснення трудової діяльності. Розроблено ергономічні принципи проектування й удосконалення складних людино-машинних систем.

Освещены теоретико-методологические основы эргоэкономики, установлены показатели процесса трудовой деятельности. Рассмотрены основные психологические факторы, которые необходимо учитывать при решении задач усовершенствования систем человек - машина - среда. Приведены методы анализа и синтеза деятельности оператора. Рассмотрены принципы распределения и согласования функций в человеко-машинных системах, а также между специалистами-операторами. Установлены общие эргономические требования к техническим средствам деятельности. Освещены вопросы обеспечения комфортных условий внешней среды, охарактеризованы средства защиты от влияния вредных факторов в процессе осуществления трудовой деятельности. Разработаны эргономические принципы проектирования и усовершенствования сложных человеко-машинных систем.

Висвітлено основні положення філософської, християнської та педагогічної антропології, сутність педантропологічної дії викладача та антропотехнічної дії людини. Наведено методологію, теоретичні положення, концепції, ідеї, педагогічні технології та методичні прийоми підготовки педантропологів. Проаналізовано духовну сутність становлення людини, переконання та свідомість у поглядах християнства, основні положення православної антропології, українські проблеми релігійного виховання, філософію будівництва власного здоров'я. Надано антропологічне обгрунтування виховання й освіти.

Освещены основные положения философской, христианской и педагогической антропологии, сущность педантропологического действия преподавателя и антропотехнического действия человека. Приведены методология, теоретические положения, концепции, идеи, педагогические технологии и методические приемы подготовки педантропологов. Проанализированы духовная сущность становления человека, убеждения и сознание во взглядах христианства, основные положения православной антропологии, украинские проблемы религиозного воспитания, философия строительства собственного здоровья. Дано антропологическое обоснование воспитания и образования.

Висвітлено теоретико-методологічні засади ергономіки. Розкрито методи ергономічних досліджень, зокрема в галузі будівництва. Охарактеризовано функціональні можливості людини й особливості затрат її фізичної, психічної та нервової енергії в процесі праці. Увагу приділено розподілу функцій між людиною та машиною, а також між фахівцями-операторами. Проаналізовано умови організації робочих місць операторів, ергономічні вимоги до засобів відображення інформації та органів управління, показано етапи розрахунку економічної ефективності проектних розробок. Висвітлено ергономічні проблеми психологічного забезпечення праці людини. Розкрито питання проектування та вдосконалення складних людино-машинних систем у будівництві.

Освещены теоретико-методологические основы эргономики. Раскрыты методы эргономических исследований, в частности в сфере строительства. Охарактеризованы функциональные возможности человека и особенности затрат его физической, психической и нервной энергии в процессе труда. Уделено внимание распределению функций между человеком и машиной, а также между специалистами-операторами. Проанализированы условия организации рабочих мест операторов, эргономические требования к средствам отображения информации и органов управления, показаны этапы расчета экономической эффективности проектных разработок. Освещены эргономические проблемы психологического обеспечения труда человека. Раскрыты вопросы проектирования и усовершенствования сложных человеко-машинных систем в строительстве.

Розглянуто проблему психічного забезпечення розвитку соціотехнічної системи "Прокатний стан". Розроблено концепцію психологічного забезпечення розвитку соціотехнічної системи "Прокатний стан" для визначення особливостей впливу психологічних і інших чинників на успішність професійної соціалізації операторів-прокатників за умов металургійних підприємств України, Росії та Китаю. Розроблено заходи щодо підвищення рівня професійної соціалізації операторів-прокатників для керування технологічними процесами.

Рассмотрена проблема психического обеспечения развития социотехнической системы "Прокатный стан". Разработана концепция психологического обеспечения развития социотехнической системы "Прокатный стан" для определения особенностей влияния психологических и других факторов на успешность профессиональной социализации операторов-прокатников в условиях металлургических предприятий Украины, России и Китая. Разработаны мероприятия по повышению уровня профессиональной социализации операторов-прокатников для управления технологическими процессами.

Наведено теоретичне узагальнення і вирішення проблеми психологічного забезпечення (ПЗ) розвитку соціотехнічних систем (СТС) діяльності. Обгрунтовано вибір даних систем як об'єкта спрямування заходів ПЗ й вдосконалення як різновиду впливу на їх розвиток. Запропоновано концепцію ПЗ розвитку СТС для різних видів діяльності у контексті доцільності постійного залучення інженерних психологів і психологів праці до процесу їх проектування. Описано структурну модель, що складається з чотирьох підсистем, зокрема, спонтанної відображально-моделювальної активності проектувальника, зовнішньої взаємодії з соціумом, ПЗ розвитку СТС діяльності та інтегральної регуляції розвитку. Подано класифікацію та визначено принципи застосування дослідницьких та формувально-розвивальних методів для використання під час ПЗ розвитку СТС від ранніх стадій їх проектування.

Обговорено результати інженерно-психологічної модернізації соціотехнічної системи "Прокатний стан" за нових (ринкових) умов функціонування. Розглянуто й охарактеризовано фактори, що визначають психологічну напруженість операторів. Обгрунтовано необхідність модернізації соціотехнічної системи на основі проектування діяльності спеціалістів-операторів. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення процесу, умов і технічних засобів діяльності.

Обсуждены результаты инженерно-психологической модернизации социотехнической системы "Прокатный стан" в новых (рыночных) условиях функционирования. Рассмотрены и характеризированы факторы, определяющие психологическую напряженность операторов. Обоснована необходимость модернизации социотехнической системы на основе проектирования деятельности специалистов-операторов. Сформулированы рекомендации по поводу улучшения процесса, условий и технических способов деятельности.

The article deals with the results of engineering - psychological modernization of social technique systems " Rolling mills " in new (market) conditions of functioning. The factors determining psychological intensity of operators are considered and characterized. Necessity of modernization of social technique systems is proved on the basis of designing activity of experts - operators. Recommendations concerning improvement of process, conditions and technical ways of activity are formulated.

Досліджено особливості сприйняття інформації, розміщеної у комп'ютерному та традиційному форматах для знаходження оптимального варіанта взаємодії людини із текстом. Підкреслено, що принциповим моментом досліджуваної проблеми є процес створення інтерфейса, що сприяє більш активному використанню комп'ютера.

Изучены особенности восприятия информации, представленной в компьютерном и традиционном форматах для нахождения оптимального варианта взаимодействия человека с текстом. Подчеркнуто, что принципиальным моментом является создание интерфейса, который способствует более активному использованию компьютера.

It is analysed some features of perceiving information in the computer and traditional formats for finding optimal variant of cooperation of person with a text. It is emphasized that an essential moment is creation of interface conducing to a more useof the computer.

Досліджено можливості використання методів психічної саморегуляції для формування необхідного рівня працездатності операторів-металургів в процесі професійної діяльності. Підкреслено, що профілактичні та корекційні методи є перспективними стосовно оптимізації функціональних станів. Проведено аналіз різних способів психічної саморегуляції.

Изучены возможности использования методов произвольной психической саморегуляции для формирования необходимого уровня работоспособности операторов-металлургов в процессе трудовой деятельности. Подчеркнуто, что подобные методы являются перспективными в контексте оптимизации функциональных состояний. Проведен анализ различных способов психической саморегуляции.

The article presents some possibilities of using of methods of arbitrare psychical self-regulation for forming the necessary level of operators-metallurgists in the process of their labour activity. It is emphasized that such methods are prospective as a means of optimization of functional states. The author conducts the analysis of different ways of psychical self-regulation.

Висвітлено нове вирішення проблеми психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності операторів прокатних станів. Обгрунтовано вибір соціотехнічних систем діяльності як об’єкта спрямування заходів їх психологічного забезпечення й удосконалення як різновиду впливу на розвиток. Запропоновано концепцію психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем для різних видів операторської діяльності. Констатовано, що у подальшому можлива розробка психологічної теорії інтенсифікації функціонування високоавтоматизованих технологічних процесів за умов прокатного виробництва.

Впроваджено концепцію забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності операторів, детермінованої постійним залученням інженерів-психологів і психологів праці у процес її проектування. Висвітлено результати впровадження концепції психологічного забезпечення розвитку прокатного виробництва. Проведено аналіз зміни психічних функцій операторів прокатних станів, пов'язаних з особливостями їх діяльності. Встановлено, що найбільш успішні та працездатні оператори мають найвищий індекс соціально-трудової активності при високому показнику задоволеності працею.

Рассмотрена концепция обеспечения развития социотехнических систем деятельности операторов, детерминированной постоянной вовлеченностью инженеров-психологов и психологов труда в процесс ее проектирования. Освещены результаты внедрения концепции психологического обеспечения развития прокатного производства. Проведен анализ изменения психических функций операторов прокатных станов, связанных с особенностями их деятельности. Установлено, что наиболее успешные и работоспособные операторы имеют высокий индекс социально-трудовой активности при высоком показателе удовлетворенности трудом.

Introduced the concept of ensuring the development of socio-technical systems of the operators, engineers determined the constant involvement of psychologists and psychology in the process of designing. Highlights the results of introducing the concept of psychological support of rolling production. The analysis of changes in mental functions, operator's rolling mills related to the peculiarities of their activities. Found that the most successful and capable operators a high index of social and labor activity at a high rate of job satisfaction.

Представлено новое решение проблемы психологического обеспечения развития социотехнических систем деятельности разных типов. Предложена концепция психологического обеспечения развития социотехнических систем для разных видов деятельности.

Висвітлено основні ергономічні чинники, які необхідно враховувати під час вирішення виробничих завдань, показано методи аналізу та синтезу діяльності оператора та розподілу функцій між людиною та машиною, а також між фахівцями-операторами. Розглянуто умови організації робочих місць операторів, ергономічні вимоги до засобів відображення інформації й органів управління. Показано етапи розрахунку економічної ефективності проектних розробок. Викладено методи дослідження виконавської та пізнавальної діяльності. Подано основні принципи конструювання робочого місця. Розглянуто питання шкідливого впливу шуму та вібрацій, а також запропоновано методи захисту від них.

Визначено структурно-динамічні особливості та соціально-психологічні засоби корекції неконструктивних життєвих стратегій в сім'ї. Виокремлено диференціально-діагностичні критерії та показники конструктивності життєвих стратегій подружжя (від стадії їх сприйняття до стадії цілепокладання). Систематизовано структурно-динамічні особливості неконструктивних життєвих стратегій подружжя. Розроблено та доведено ефективність соціально-психологічної програми корекції неконструктивних життєвих стратегій подружжя, спрямованої на оптимізацію стосунків подружжя на етапах вибору життєвих стратегій (на основі їх особистісної ідентифікації), конструювання і презентації (реалізації). Ефективність реалізації програми забезпечено принципами її побудови (системності, динамічності, перспективності, диференційованості, орієнтації на особистісне сприйняття) та функціонування, а також відповідністю форм і методів консультативної, психокорекційної та психотерапевтичної роботи. Виокремлено диференціально-діагностичні критерії та показники конструктивності життєвих стратегій подружжя (від стадії їх сприйняття до стадії цілепокладання). Визначено й систематизовано структурно-динамічні особливості неконструктивних життєвих стратегій подружжя. Розроблено та доведено ефективність соціально-психологічної програми корекції неконструктивних життєвих стратегій подружжя, спрямованої на оптимізацію стосунків подружжя на етапах вибору життєвих стратегій (на основі їх особистісної ідентифікації), конструювання і презентації (реалізації). Ефективність реалізації програми забезпечено принципами її побудови та функціонування, а також відповідністю форм і методів консультативної, психокорекційної та психотерапевтичної роботи.

Мета роботи - теоретичне узагальнення та нове рішення проблеми психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності (СТСД) з позицій поведінкової економіки. Обгрунтовано вибір СТСД в якості об'єкта заходів психологічного забезпечення та вдосконалення як концептуального різновиду впливу на можливості розвитку таких систем. Запропоновано концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД, яка детермінирована об'єктивною залученістю інженерних психологів та психологів праці до процесу проектування таких систем. Створено структурну модель, яка складається із чотирьох підсистем: спонтанної відображально-моделюючої поведінкової активності проектувальника, зовнішньої поведінкової взаємодії з соціумом, психологічного забезпечення розвитку СТСД та інтегральної регуляції розвитку. Новим є узагальнення поглядів на психологічне забезпечення розвитку та супровід СТСД с точки зору проведення та використання результатів дослідницьких, проектувальних та експертних робіт на всіх стадіях життєвого циклу таких систем. Нові уявлення про значущі якості персоналу містять навички роботи потоками неперервної поведінкової інформації про фахівця. Трактування змістовної, процедурної та результативної інформації доведено до рівня методики теоретичної та експериментальної оцінки надійності професійної діяльності фахівців.

Цель работы - оценить психологический подход к социально-психологической реабилитации негативных переживаний субъективного одиночества спортсменами-паралимпийцами (на материале пауэрлифтинга). Исследование основано на теоретических и эмпирических данных, включающих изучение феномена одиночества и его современное понимание. Негативность переживаний, требующих реабилитации, определяли с помощью психологических методик: "Опросник для определения вида одиночества" (С. Корчагина), "Методика субъективного ощущения одиночества" (Д. Рассел, М. Фергюсон), "Методика диагностики акцентуаций характера" (Леонгард-Шмишек в модификации А. Личко), тест "Нервно-психическая адаптация" (С. Корчагина, НИИ имени В. М. Бехтерева) с последующей компьютерной обработкой результатов с помощью программного пакета Statistica 6.0 (Stat Soft Inc., США). В исследовании приняли участие 50 спортсменов-паралимпийцев в возрасте от 18 до 24 лет, которые занимаются пауэрлифтингом. Установлены интеркорреляционные связи между субъективным ощущением одиночества и ее разновидностями на значимом уровне (r = 0,3 - 0,5) по коэффициенту парной корреляции Пирсона, что позволяет рассматривать субъективное одиночество как самостоятельный внутренний феномен. Переживание диффузного одиночества не показало значимую связь (r = -0,153) с субъективным состоянием спортсменов-паралимпийцев. Выделены две направленности, которые обеспечивают механизм возникновения и реабилитации с учетом типа одиночества: первая - желание быть с другими, идентификация с ними через коррекцию собственной индивидуальности; вторая, возникающая в результате первой, - преодоление ощущения одиночества и отсутствия смысла жизни. Выводы: ощущение негативных переживаний субъективного одиночества связано с ухудшением нервно-психической адаптации и требует социально-психологической реабилитации спортсменов-паралимпийцев, которые специализируются в пауэрлифтинге. Доказано наличие значимой положительной связи между диффузным одиночеством и эмотивной акцентуацией характера спортсмена. Установлено, что в процессе реабилитации негативных переживаний субъективного одиночества спортсменами-паралимпийцами, специализирующихся в пауэрлифтинге, важно учитывать, какие именно типы одиночества связаны с ухудшением психологического состояния, что позволяет расширить понимание этого феномена и увеличить эффективность реабилитационной работы.

Мета роботи - теоретичне узагальнення сучасних механізмів гібридної соціально-економічної війни з позицій поведінкової економіки. Обгрунтовано поведінкове підгрунтя гібридної соціально-економічної війни в якості об'єкта заходів впливу на сучасний розвиток соціотехнічних систем. Запропоновано концепцію розвитку соціотехнічних систем, яка детермінована об'єктивною залученістю поведінкової економіки до процесу проектування таких систем. Створено підхід зовнішньої поведінкової взаємодії з соціумом, забезпечення розвитку соціотехнічних систем та інтегральної регуляції такого розвитку в надіндустріальну епоху. Новим є узагальнення поглядів на забезпечення розвитку та супровід соціотехнчних систем с точки зору проведення та використання результатів дослідницьких, проектувальних та експертних робіт на всіх стадіях життєвого циклу таких систем. Нові уявлення про поведінкові механізми гібридної соціально-економічної війни містять навички роботи потоками неперервної поведінкової інформації про економічний розвиток. Трактування змістовної, процедурної та результативної інформації доведено до рівня підходу до теоретичної оцінки надійності соціотехнічної системи діяльності.

Для вивчення реабілітаційного потенціалу фахівців силових структур та процесу його розвитку використано вербально-комунікативний метод діагностики для збору відомостей про досліджуваних з депресивними розладами з використанням "Google Form". Проаналізовано соціально-демографічні особливості досліджуваних з депресивними розладами різної генези. Встановлено, що серед обстежених переважали жінки (54,51 %) та досліджувані віком 30 - 49 років (70,0 %). Більшість обстежених - мешканці міста (58,51 %), з незакінченою вищою освітою (33,33 %), переважно працюючі й сімейні (з невротичними депресіями (54,95 та 51,65 % відповідно) й органічними депресіями (51,16 та 55,81 % відповідно)) та переважно безробітні й неодружені (з ендогенними депресіями (59,14 та 58,06 % відповідно)). Визначено, що серед чинників психічної травматизації в досліджуваних з невротичною депресією переважали фактори, пов'язані із сім'єю та особистісними стосунками (ДК = 3,32), при органічних депресіях - з власним здоров'ям (ДК = 2,08), при ендогенних депресіях - фактори соціально-психологічного характеру (ДК = 2,75). З'ясовано, що такі чинники, як молодий вік (20 - 29 років), наявність вищої освіти, мешкання в місті, наявність сім'ї, можуть виступати сприятливими факторами для формування реабілітаційного потенціалу осіб з депресивними розладами різної генези. Визначено також, що за багатьма соціально-демографічними показниками досліджувані з невротичними розладами співпадали з респондентами контрольної групи, що може свідчити про більш високий рівень реабілітаційного потенціалу осіб з невротичними депресіями.